І. І. Ползунов: тріумф і трагедія винахідника першої в Російській імперії парової машини

Анотація

Стаття присвячена аналізу життя та діяльності Ползунова Івана Івановича [1728, Єкатеринбург ― 16(27).5.1766, Барнаул], видатного російського теплотехніка, одного з винахід­ників теплового двигуна, творця першої в Росії паросилової установки. У 1742 році, після закінчення першої російської гірничозаводської школи в Єкатеринбурзі став «механічним учнем» у головного. механіка уральських заводів М. Бахарєва. З 1748 року працював у Барнаулі техніком з обліку металу, що виплавлявся. У 1750 році став унтер-шихт-мейстером. У бібліотеці Барна­уль­ського заводу познайомився з працями М. В. Ломоносова, вивчив облаштування паронасосних установок. У 1763 році І. І. Ползунов. розробив проект парового двигуна потужністю 1.8 к.с. ― першого у світі двоциліндрового двигуна з об'єднанням роботи циліндрів на один загальний вал, тобто двигуна, універсального за своїм технічним. застосуванням. Президент Бергколегії І. О. Шлаттер відзначив, що проект Ползунова «за новий винахід почесть повинна», але не оцінив достоїнств двигуна і запропонував на підставі європейського досвіду об'єднати новий двигун з водяними колесами. І. І. Ползунов спроектував нову установку для приводу повітро­дув­ного хутра плавильних печей. Установка з рекордною на той час потужністю у 32 к.с. уперше в техніці заводського виробництва дозволила повністю відмовитися від водяних коліс. Оригі­нальність установки Ползунова була оцінена російським вченим-природознавцем Е. Г. Лакс­маном, що відвідав Барнаул у 1765 році.  Він написав, що Ползунов ― «людина, що робить честь своїй Вітчизні. Він будує тепер вогняну машину, зовсім відмінну від угорської і англійської». За тиждень до пробного пуску машини І. І. Ползунов, не витримавши напруженої праці, помер від су­хот.