Історія техніки в контексті генетичної коеволюції природних і антропогенних систем

Анотація

Аналізуються місце, значення і задачі історії техніки, виходячи з взаємопов’язаних еволюційних процесів, що відбуваються  в природі, суспільстві і в техніці. Наголошується на клю­чо­вій ролі системних законів спадковості, які забезпечують неперервний структурно-інфор­маційний зв'язок між історичним минулим, через сьогодення, з майбутнім. На прикладі технічної електромеханіки показано, що її історія є невід’ємною складовою генетично організованого процесу еволюції, який технічно реалізується людиною у відповідністі з генетичними програ­мами структурної організації електромеханічних об’єктів. Аналізується фундаментальність генетичної інформації, матеріальними носіями якої виступають історично визначені об’єкти техніки, музейні експонати, технічна документація, патенти, тощо. На конкретних прикладах показано взаємозв’язок історичних досліджень з генетичними програмами макро- і мікрорівнів і технологією генетичного передбачення нових класів технічних об’єктів. Акцентується увага на необхідність переходу від концепції відокремленості і самодостатності історичного минулого, до стратегії передбачуваної і гармонізованої коеволюції людини, природи і техніки. Обгрун­то­вана необхідність організації досліджень в рамках нового наукового напряму «генетична історія техніки».