Вчений в галузі котлобудування, професор Харківського практичного технологічного інституту Олексій Іванович Предтеченський (1857‐1905): до 160‐річчя від дня народження

Анотація

Показано стан розвитку галузі паровозобудування на теренах України у складі Російської імперії у другій половині ХІХ ст. Зокрема, наведені дані про функціонування на той час залізниць та перших підприємств транспортного машинобудування. Підкреслено актуальність відкриття саме у місті Харкові технологічного інституту, а також труднощі, внаслідок яких затягнулося відкриття закладу. Подано відомості про устаткування закладу на момент його відкриття у 1885 р. Вказано, що директор ХПТІ, професор В.Л. Кирпичов, сам обирав та запрошував на роботу висококваліфікованих науковців. Серед таких учених був і Олексій Іванович Предтеченський. У статті представлено інформацію щодо його діяльності на посаді вчителя реального училища (Латвія), а також ад’юнкт‐професора, а згодом і професора ХПТІ (ХТІ). Акцентовано увагу на наукових досягненнях О.І. Предтеченського, зокрема проаналізовано його праці з конструювання та експлуатації парових котлів. Зазначено, що більшість підручників та посібників за авторства ученого написані після його наукових відряджень за кордон. Це дає підстави стверджувати, що у них розміщено актуальну на той час інформацію щодо розвитку паровозобудування у Російській імперії та за кордоном. Разом з тим у роботах О.І. Предтеченського містилися і головні результати власних експериментів автора. Розкрито діяльність О.І. Предтеченського як експерта за запрошенням суду, а також як одного з редакторів найбільш фахового на той час видання у галузі машинобудування – журналу «Відомості Південно‐Російського товариства технологів». Вказано, що професор О.І. Предтеченський влітку 1899 р. та у грудні 1901 р. виконував обов’язки директора, а з вересня 1900 р. – помічника директора ХТІ. Загострення ситуації між викладачами та адміністрацією закладу з весни 1903 р. негативно вплинули на стан здоров’я ученого і він змушений був звернутися по лікування. У серпні 1905 р. вченого не стало. У нього залишилася дружина та троє дітей.